Автор: | Долін В. В., Пушкарьов О. В., Шраменко І. Ф., Бобков В. М., Іщук О. О., Орлов О. О., Дікарєв О. О., Ковалюх М. М., Скрипкін В. В., Главацька О. В., Приймаченко В. М., Стеценко Д. О., Тютюнник С. Ю., Коротких Д. І.. Шевченко О. Л., Яковлєв Є. О. |
Аннотація | У монографії розглянуто широке коло екологічних проблем, пов'язаних з утворенням, накопиченням, розподілом і міграцією тритію в навколишньому природному середовищі під впливом природних, техногенних чинників, його радіобіологічним впливом на живі організми, нормуванням вмісту у питній воді й атмосферному повітрі, безпечним зберіганням тритієвих відходів. Атомна енергетика є головним сучасним джерелом тритію в біосфері. Офіційні оцінки екологічно безпечних концентрацій тритію відрізняються у 600 000 разів, що спричинило значні розбіжності тритієвих нормативів у світі. Всупереч механізму, що сформувався упродовж біологічної еволюції, рослинність природно-техногенних водно-болотних екосистем накопичує важкий ізотоп - тритій. Експлуатація сховищ твердих радіоактивних відходів в умовах комунальної радіаційної аварії на Київському ДМСК УкрДО "Радон" спричинює локальне тритієве забруднення навколишнього середовища понад допустимі норми, проте наразі не є загрозою для мешканців Києва.
Для фахівців у галузі е |