| Аннотація | У монографії подано оригінальну концепцію зворотного зв'язку, що формується і функціонує у системі соціального менеджменту. Завдяки синергетичний методології розкрито філософсько-методологічні основи осягнення управління як дисипативної цілісності; умови адаптації соціальної системи до зовнішнього середовища як феномен ноосоціогенезу. З позицій системного і синергетичного аналізу відтворено функціональні характеристики зворотного зв'язку, гомеостаз і гомеорез як механізми забезпечення сталості та динамічної рівноваги у саморегуляційних системах. Теоретично обгрунтовано формування суб'єкт-суб'єктної парадигми управління функціональними системами як актуальну вимогу сучасного менеджменту та специфіку зворотних зв'язків у парадигмі саморегуляції соціальних систем - управлінні соціальними організаціями, державному управлінні та місцевому самоврядуванні. Запропоновано концепцію формування якісно нового управлінського мислення в контексті зростання ролі зворотних зв'язків в умовах глобалізації та інформатиз |